Пояснення до законопроекту (21-06-13)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

від Державного агенства з питань науки, інновацій та інформатизації України (21-06-13)

до проекту Закону України Про внесення змін до Закону України

Про наукову і науково-технічну діяльність

 1.            Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України “Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність” розроблено Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації на виконання підпункту 40.1.2 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 року № 128, реалізацію положень Концепції реформування системи фінансування та управління науковою та науково-технічною діяльністю, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2012 року № 780, для врегулювання проблемних питань у сфері наукової і науково-технічної діяльності, зокрема створення законодавчого підґрунтя щодо комерціалізації власних результатів інтелектуальної діяльності бюджетними науковими установами, осучаснення положень чинного Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою розроблення проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” є необхідність модернізації законодавчого забезпечення сфери наукової і науково-технічної діяльності в контексті Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”.

Законопроект передбачає викладення тексту Закону у новій редакції, а саме, внесення змін до всіх розділів, доповнення їх новими статтями та положеннями, зокрема у питаннях:

вдосконалення понятійного апарату чинного Закону (визначення окремих термінів та уточнення більшої половини термінологічних понять);

правового регулювання трудових відносин наукових працівників;

правого статусу наукових установ, розширення їх можливостей;

сприяння та стимулювання розвитку виробничо-орієнтованої науки;

запровадження нових організаційних форм та елементів інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності;

стимулювання праці, соціального захисту наукових працівників;

пенсійного забезпечення наукових працівників;

підтримки молодих учених;

фінансування наукової сфери, зокрема розширення системи грантового фінансування наукових та науково-технічних проектів;

охорони та захисту прав інтелектуальної власності.

Станом на сьогодні чинна редакція Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” потребує суттєвих доопрацювань, уточнень та доповнень, які обумовлені тими реаліями життя, що виникають у процесі безпосереднього проведення наукових досліджень і виконання науково-технічних розробок нашими вченими.

Нерозуміння і цілком довільна трактовка представниками контролюючих органів загальноприйнятої у світі термінології, що стосується нормативно-правого регулювання сфери науки, призводить до прикрих непорозумінь при проведенні перевірок та шкодить розвитку науки. З цією метою проектом Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” передбачається доповнити статтю 1 “Основні терміни та їх визначення” чинного Закону визначеннями окремих понять, відредагувати та уточнити визначення основних термінів цієї статті, наблизивши їх трактування до прийнятих у нормативних документах об’єднаної Європи.

На сьогоднішній день Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність” безперечно є єдиним законодавчим актом, який максимально забезпечує правові гарантії наукової діяльності, але його положення з урахуванням вимог сьогодення та практики застосування потребують оновлення й удосконалення.

Законопроектом удосконалено визначення поняття “вчений”, яке ґрунтується на висновку, що правове регулювання статусу вченого виходить за межі дії трудового законодавства, наукова діяльність вченого визначається й іншими нормами законодавства (цивільного, адміністративного тощо), які не пов’язують таку діяльність з обов’язковою наявністю повної вищої освіти.

Наявність повної вищої освіти є вимогою, яка визначає правосуб’єктність наукового працівника як суб’єкта трудових правовідносин. Підтвердити кваліфікацію наукового працівника результатами атестації також не завжди можливо, оскільки є нормативно визначена категорія наукових працівників, які не підлягають атестації. У зв’язку з цим проектом зазначеного Закону пропонується удосконалене визначення поняття “науковий працівник”.

Враховуючи, що режим робочого часу наукових працівників має враховувати специфіку творчої праці, законопроектом передбачається встановлення основних критеріїв, які визначають підстави для можливості застосування роботи на умовах ненормованого робочого часу для наукових працівників, та можливість застосування режиму гнучкого робочого часу науковими працівниками в порядку, встановленому в науковій установі, що значною мірою сприятиме підвищенню результативності діяльності науковців та ефективності проведення наукових досліджень.

Вперше на законодавчому рівні пропонується ввести поняття “науковий підрозділ”, оскільки чинне законодавство пов’язує віднесення деяких категорій працівників до наукових з діяльністю у науковому підрозділі.

Крім того, законопроектом коригується визначення поняття “наукова установа” з урахуванням її діяльності, як суб’єкта господарювання.

Проектом закону передбачається введення нових положень, які передбачають для наукової установи можливості щодо заснування ними інших юридичних осіб, які провадять свою діяльність відповідно до напрямів наукової та науково-технічної діяльності наукової установи та (або) сприяють виконанню інших її статутних завдань, утворювати за погодженням із засновником науково-виробничі, науково-технічні комплекси, входити до інших об‘єднань юридичних осіб із збереженням статусу юридичної особи та фінансової самостійності з метою виконання своїх статутних завдань. Це дасть можливість об’єднати зусилля та ресурси наукових установ, виробничих структур з метою проведення спільних НДДКР, які спрямовані на забезпечення технологічних проривів та потребують значних фінансових, матеріально-технічних і людських ресурсів, найбільш повно використовувати наявний науковий та технічний потенціал, впроваджувати їх найсучасніші науково-технічні розробки для подальшої їх реалізації в промислових масштабах.

В зв’язку з прийняттям у 2006 році Закону України “Про управління об’єктами державної власності” бюджетні наукові установи втратили право самостійно засновувати господарські товариства з метою практичного застосування (впровадження) результатів наукових досліджень. Процес впровадження виявився відірваним від діяльності бюджетних наукових установ – власників таких результатів, що призвело до втрати зацікавленості у створенні таких товариств з боку наукових установ, оскільки 100 відсотків дивідендів на частку держави у статутному капіталі товариств перераховується у державний бюджет та управління корпоративними правами держави здійснює уповноважена особа, що визначається на конкурсних засадах.

Для виправлення такої ситуації та стимулювання бюджетних наукових бюджетних установ щодо впровадження результатів власних наукових досліджень проектом закону додається нова стаття “Створення державними (бюджетними) науковими установами, державними вищими навчальними закладами ІІІ-IV рівнів акредитації господарських товариств з метою використання об’єктів права інтелектуальної власності”.

Для побудови інноваційної економіки необхідне досягнення тісної взаємодії і співробітництва між освітою, наукою та виробництвом, забезпечення їх інтеграції. Досвід показує, що коли спеціальна підготовка студентів ведеться в тісній кооперації з НДІ і КБ, то фахова орієнтація цих установ відразу ж спричиняє за собою зміну характеру знань, що одержуються студентами. З метою розвитку системи підготовки фахівців, що базується на принципі єдності освіти і науки, що забезпечує сполучення цінностей фундаментальної освіти і можливості гнучкого реагування на потреби в кадрах для розвитку актуальних наукових напрямків і наукомістких технологій, стаття 7 “Наукова установа” чинного Закону доповнена положеннями щодо можливості здійснення освітньої діяльності науковою установою, зокрема:

здійснювати навчання за програмами післядипломної професійної освіти;

створювати структурні підрозділи (лабораторії), які здійснюють наукову та науково-технічну діяльність на базі наукової організації або вищого навчального закладу з урахуванням освітніх програм та тематики наукових досліджень;

засновувати вищі начальні заклади III-IV рівня акредитації з відповідних напрямів науки і техніки, брати участь у забезпеченні навчального процесу та створювати на договірних засадах науково-навчальні об‘єднання;

з метою підготовки та перепідготовки фахівців здійснювати підготовку магістрів за освітньо-професійними програмами та програмами післядипломної освіти, а також створювати спеціалізовані кафедри.

Законопроектом визначено поняття “виробничо-орієнтована наукова установа” та введено положення щодо сприяння та стимулювання розвитку виробничо-орієнтованої науки.

Положеннями законопроекту встановлюється, що наукові установи, які мають організаційно-правову форму держаного або казенного підприємства, можуть бути орендодавцями цілісних майнових комплексів структурних одиниць і підрозділів та нерухомого майна, а також щодо іншого окремого індивідуально визначеного майна та звільняються від сплати до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами своєї фінансово-господарської діяльності.

Проектом акта законодавчо унормовується створення такого елемента інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності, який давно існує, як Центр колективного користування науковим обладнанням. Центри колективного користування науковим обладнанням створюються з метою надання доступу вітчизняним та іноземним вченим до унікального обладнання при проведенні ними наукових досліджень, задля створення сприятливих умов для комерціалізації результатів наукової і науково-технічної діяльності, а також залучення студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених до науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Запропоновані законопроектом положення створюють правові підстави для запровадження нової організаційної форми провадження наукової діяльності – Державної ключової лабораторії з відповідного напряму наукових досліджень, як дієвого механізму цілеспрямованого впливу держави на вирішення найбільш актуальних проблем розвитку науки та розвиток найперспективніших напрямів наукових досліджень.

З метою соціальної підтримки наукових кадрів України законопроектом передбачено низку нововведень, які стосуються покращення соціального статусу науковця, матеріального забезпечення працюючих науковців та їх пенсійного забезпечення.

Так, зокрема, пропонується положення щодо гарантування державою встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ, виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні, не нижчого від середньої заробітної плати у промисловості.

З метою усунення «фінансової дискримінації» галузевої науки порівняно з бюджетними науковими установами передбачено перенесення «тягаря» фінансування доплат до наукових пенсій з державних небюджетних та недержавних наукових установ, вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів на державний бюджет.

Законопроектом передбачається введення нової статті “Соціальний захист наукового працівника”, яка містить положення стосовно можливості отримання ними житла за рахунок цільового бюджетного фінансування та інших джерел, а також його будівництво за рахунок отримання пільгових довгострокових кредитів.

Законопроектом окрема увага приділяється створенню умов для стимулювання молодих вчених. Зокрема, передбачається першочергове надання службового житла молодим вченим, а також забезпечення можливості його будівництва за рахунок коштів, виділених державою у вигляді пріоритетного пільгового молодіжного кредитування.

Крім того, проектом акта встановлюється збереження доплат за науковий ступінь та вчене звання при визначенні стипендіального забезпечення докторантів, створення системи державних молодіжних стипендій, премій та грантів.

Необхідно зазначити, що оскільки серед молодих науковців є багато жінок, одним із положень законопроекту передбачено включення до стажу наукової роботи час знаходження наукового працівника у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Положення законопроекту також стосуються фінансування наукової та науково-технічної діяльності, оскільки фінансування, зокрема бюджетне, є одним з головних важелів управління науково-технічною сферою.

У проекті акта чітко розмежовано дві форми бюджетного фінансування наукової сфери: “базове фінансування”, “програмно-цільове фінансування” та надано їх визначення.

Необхідність у такому доопрацюванні чинних положень акта обумовлена тим, що кожна із цих форм має свою специфіку, передбачає різні підходи та процеси, а також документи, що використовуються у бюджетному процесі.

Також пропонується нова редакція деяких напрямів фінансування, наведених у статті 34 чинного Закону.

Запропоноване законопроектом положення щодо конкурсного фінансування наукових, науково-технічних робіт (цільових проектів) унеможливлює ототожнення конкурсного відбору наукових, науково-технічних проектів за результатами проведення наукової та науково-технічної експертизи заявок на виконання цих проектів з конкурсними процедурами (процедурами закупівлі), передбаченими Законом України “Про здійснення державних закупівель”.

З метою розширення системи грантового фінансування наукових та науково-технічних проектів законодавчо унормовується створення державних фондів (у вигляді окремих юридичних осіб або без права юридичної особи), так і недержавних фондів грантової підтримки наукових досліджень і науково-технічних розробок.

Законопроект містить нову статтю, яка передбачає створення Державного фонду прикладних досліджень. Створення такого фонду, який надаватиме грантову підтримку проектам з проведення прикладних наукових досліджень і розробок, спрямованих на розроблення нових конкурентоспроможних технологій та/або їх складових, сприятиме створенню нових і модернізації існуючих виробництв для потреб підприємств.

Проектом акта пропонується законодавчо урегулювати питання створення недержавних фондів грантової підтримки наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок для ведення систематичної благодійної діяльності в цьому напрямі з метою залучення фінансових ресурсів суб’єктів комерційної діяльності в умовах обмежених державних ресурсів.

В положеннях законопроекту щодо охорони та захисту прав інтелектуальної власності унормовано питання стосовно передачі майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності, створених за рахунок коштів державного бюджету, відповідно до вимог Закону України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”.

3.     Правові аспекти

Правовою підставою розроблення проекту акта є: стаття 1 Указу Президента України від 25 квітня 2013 року № 240 “Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки України”, стаття 1 Указу Президента України від 8 квітня 2011 року № 437 “Про затвердження положення про Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України”, підпункт 40.1.2 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 року № 128.

Перелік нормативно-правових актів, що діють у зазначеній сфері правового регулювання: Закони України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”, “Про науково-технічну інформацію”, “Про науково-технічну експертизу”, “Про науково-технічну інформацію”, “Про інноваційну діяльність”, “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”, Указ Президента України 25 квітня 2013 року № 240 “Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки України”, Указ Президента України від 8 квітня 2011 року № 437 “Про затвердження положення про Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України”, інші законодавчі акти, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Реалізація проекту акта потребуватиме внесення змін до чинних, розроблення нових актів або визнання актів такими, що втратили чинність.

4.     Фінансово-економічне обґрунтування

 Додаткові витрати з Державного бюджету на реалізацію положень законопроекту необхідні для виплати різниці між сумою пенсії, призначеної Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник незалежно від того, установа в якій він працює є бюджетною, державною чи приватною.

Джерелом покриття таких витрат є єдиний внесок осіб, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, в розмірі 6,1% бази нарахування єдиного внеску визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

5.     Позиція заінтересованих органів

Законопроект відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України потребує погодження з Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством соціальної політики, Міністерством юстиції, Фондом державного майна та Національною та галузевими академіями наук України.

 6.     Регіональний аспект

Прийняття законопроекту не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць. Проект має загальнодержавне значення.

6 1. Запобігання дискримінації

 У законопроекті відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7.     Запобігання корупції

У законопроекті відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8.     Громадське обговорення

Законопроект розміщено на офіційному сайті Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації в розділі “Громадське обговорення”.

9.     Позиція соціальних партнерів

Законопроект у відповідності до абзацу 2 пункту 7 параграфу 33 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950, буде надіслано до уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

10.Оцінка регуляторного впливу

Законопроект не є регуляторним актом.

11.Прогноз результатів

Прийняття Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” буде сприяти розвитку наукової і науково-технічної діяльності в Україні, стимулюванню науково-технічного потенціалу України, заінтересованості наукових установ в практичному застосуванні та впровадженні власних результатів науково-технічної діяльності , а також налагодженню ефективної взаємодії між суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності та органами виконавчої влади у цій сфері.

Прийняття зазначеного законопроекту дозволить удосконалити державне управління сферою наукової та науково-технічної діяльності, підвищити її результативність та ефективність бюджетного фінансування, наблизити норми законодавства до загальноприйнятих засад для країн-членів ЄС.

 

 

Голова Державного агентства

з питань науки, інновацій та

інформатизації України                                 Володимир Семиноженко

“____”_____________ 2013 року

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Google Plus

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Subscribe without commenting