Стратегическое планирование

Стратегічне планування як провідна функція державного управління розвитку науково-технологічної сфери

З політичної точки зору занадто рано ще приймати рішення, якщо ще не запізно, з економічної точки зору (Челль-Улоф Фельдт, міністр фінансів Швеції, 1982-1991 рр.)

Як відомо, економічне зростання будь-якої (і не лише провідної) країни світу відбувається через розвиток природничих, технічних та суспільних наук. А впровадження досягнень усієї науки, або її підсумкового продукту – технологій, уможливлює левову частку приросту продуктивності суспільної праці та приріст національного добробуту. Стратегічне планування розвитку науково-технологічної сфери у політиці провідних країн світу є першочерговим та фундаментальним завданням держави. Достатньо лише згадати про постійно діючу програму Forsight (Велика Британія, Нідерланди), чи про п’ятирічний цикл прогнозування на тривалий термін (до 10-15 років) розвитку науки і технологій у Німеччині, США, Японії. Сценарії, складені за результатами такого стратегічного планування складають підґрунтя державних програм розвитку суспільства, слугують орієнтиром для розвитку приватного сектору економіки, спрямовані на поліпшення добробуту людини, якості її життя.

Існуюча нині в Україні система розроблення державної науково-технологічної політики ґрунтовно відрізняється від стратегічного планування науково-технологічного розвитку в країнах з розвиненою економікою, а також не відповідає тим стратегічним завданням Уряду, які стоять перед ним на сучасному етапі переходу національної економіки на інноваційний шлях розвитку.

Як відомо, будь-який процес може називатися процесом, якщо він є безперервним. Решта – лише поодинокі випадки. Якщо ж процес виявляється ще й послідовним, то це вже й є ознаки стратегічного планування.

Чим же вирізняється функція стратегічного планування в державному управлінні?

Методологічно, засадами стратегічного планування слугують добре апробовані практикою державного управління інших країн світу аналітичні методи експертного (якісного) кшталту, а саме: всім нам відомий метод “мізкового штурму”, метод порівняльного аналізу ефективності діяльності Benchmarking, метод переваг та недоліків, можливостей та загроз SWOT-аналіз, метод головних факторів успіху Critical Factor Success. Ці методи були свого часу розроблені та започатковані в приватному бізнесі, проте виявилися доволі ефективними в державному управлінні.

Організаційно, стратегічне планування є підґрунтям для розроблення засад та здійснення ефективного (або правильно буде досконалого, оскільки негативний ефект – теж ефект) державного управління.

Структурно, введення функції стратегічного планування має відбуватись через створення профільних центрів (функціональних підрозділів) аналізу політики і стратегічного планування у всіх центральних органах виконавчої влади.

Філософські, це означає запровадження стратегічного мислення, аналітичного оброблення неявної інформації та розв’язання подвійної управлінської проблеми: прийняття управлінських рішень та їх реалізації.

Ми живемо у світі, який швидко змінюється. І те суспільство, про яке ми знали ще десять років тому, сьогодні вже зовсім інше. З настанням епохи панування інформаційних технологій стало вже неможливим спиратися на застарілі методи державного управління, в тому числі в сфері науково-технологічного розвитку. А реалізація стратегічної мети України – входження на рівноправових засадах до числа провідних держав світу може здійснитися лише за умов впровадження сучасних управлінських технологій, насамперед у державних органах управління розвитком вітчизняної  науково-технологічної сфери.

Відповідно до такого мають змінютися структура та, власне, сутність державного управління науково-технологічного розвитку. А це можна здійснити лише на засадах стратегічного бачення такого розвитку.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Google Plus

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Subscribe without commenting