C4F — погляд у майбутнє

Комітети з питань майбутнього: добра справа для наслідування

 »…Фінляндія — це країна, яка розуміє, що таке прогрес, і стрімко просувається до нього, використовуючи всі можливі шляхи. Проте нез’ясованим залишається головне – як фіни розуміють, що таке прогрес.» (Анхель Ґанівет (Angel Ganivet), Cartas Finlandesas, 1905, іспанський письменник)

Нагальність створення комітетів з питань майбутнього (C4F — Committee For Future) в різних країнах, насамперед пов’язана із необхідністю реагувати на виклики майбутнього розвитку людини, на передбачення умов її ефективної життєдіяльності у світі, що швидко змінюється. Парадигмами сучасного цивілізаційного розвитку є глобалізація та гуманізація технологічного прогресу. Тому стратегічним баченням таких державних інституцій (“тих, що дивляться у майбутнє”) виступає створення умов для гармонійного розвитку людини та її пристосуванню до екстенсивно зростаючого технологічного середовища.

До складу таких комітетів входять як професійні політики, так і представники наукової спільноти, неурядових громадських організацій, інші небайдужі громадяни. Накопичений ними розлогий досвід професійної діяльності часто дозволяє знаходити рішення щодо проблем непевного змісту, якими вважаються й напрями майбутнього розвитку. Зокрема, у парламенті Фінляндії представлені такі професії, як вчитель, машиніст тепловозу, редактор, домашня медична сестра, суддя, слюсар-механік, інженер, фермер… Що, у свою чергу, є прямим свідченням життєздатності принципу народовладдя, а також дозволяє сподіватись на ефективне залучення громадськості до роботи органів влади у подібних за функціями комітетах з питань майбутнього вже регіонального та місцевого рівня.

Комітети з питань майбутнього виникають як
постійно діючі органи влади
вищого законодавчого рівня  – Едускунта Фінляндії,
регіонального/ місцевого рівня – графство Честерфілд та місто Кері, США;
тимчасово створені державні інституції задля розв’язання окремих стратегічних завдань реалізації державної політики
Консультативний комітет з питань розвитку космічної програми Сполучених Штатів (1990) – задля оцінки майбутнього розвитку космічних програм та виділення основних напрямів космічних досліджень,
Підкомітет з питань майбутнього розвитку Латвії Комітету з питань освіти, культури, науки Сейму (2003-2006 рр.) – для започаткування стратегічного планування державного розвитку.
Врешті-решт, кожна із перелічених державних інституцій стратегічного кшталту
виправдала ті суспільні сподівання, що на неї покладались;
виявилась життєздатною та ефективною щодо розв’язання покладених на неї суспільних (державних) завдань.

Більш того, поява саме таких інституційних форм державного управління обумовлено вимогами часу та логіки сучасного суспільного розвитку. А, власне самі структури виявились т.зв. “точками біфуркації”, що визначили певний напрям подальшого розвитку громади чи усього суспільства. І таке сталось завдяки неухильному дотриманню у роботі комітетів з питань майбутнього одного із постулатів теорії стратегічного планування – залученню до безпосереднього процесу стратегічного планування всіх учасників – майбутніх виконавців заходів впровадження стратегічного бачення у реальне життя.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Google Plus

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Subscribe without commenting